Вишківська Верховина займає північні схили вододілу і простягається вузькою смугою від с. Сенечів, вздовж поздовжньої долини верхньої течії Мізунки до витоків рік Свічі, Осмолоди і Лімниці. Середні абсолютні висоти — близько 1000 м. На вододільному хребті окремі вершини піднімаються до 1200—1400 м (Залом, гори Вишківсь-кий Горган, г. Струнга та інші).

Північні схили вододілу розчленовані густою сіткою долин лівих притоків Мізунки і джерелами Свічі, Осмолоди і Лімниці. Малостійкі сланцеві породи сприяють розвитку ерозійних форм рельєфу — долин, балок, ярів, площинного змиву. Рельєф характеризується м'якими обрисами: гребені в більшості виположені, вершини куполоподібні, схили порівняно пологі. Весь підрайон зайнятий ялиновими лісами з домішками кедрової сосни та інших порід. На відміну від інших районів Горган тут майже повністю відсутні кам'яні розсипища і осипища. Найбільш освоєний поздовжній відрізок долини Мізунки, де розташований великий населений пункт с. Вишків.

Яблуницька верховина тягнеться вузькою смугою від верхів'я Бистриці Надвірнянської до долини Пруту (Ворохта). Вздовж північного схилу вододілу добре помітні поздовжні долини р. Довжинець, верхньої гечії Бистриці на заході і верхня ділянки долини р. Прутець на сході.

Гірські хребти, крім Довбушанки і деяких інших гір, що піднімаються понад 1500 м, покриті хвойними лісами, на схилах розвинуті ца-ринки (гірсько-лісові луки). Повсюди на схилах гір і на вершинах гребенів, де виходять на поверхню пісковики, розвинені кам'яні розсипи і скелі.

Запрутські Горгани займають південно-східну окраїну гір між Прутом і Черемошем. На півночі він прилягає до Покутських гір, на півдні обмежений Верховинським пониженням. Абсолютні висоти гір — 1000—1300 м. Майже посередині району безперервною смугою простягається гірське пасмо з найбільшими абсолютними відмітками, яке пов'язане зі смугою ямненських пісковиків. Це гірське пасмо фіксується високими вершинами — Горган Бурачківський, Лисина Космацька, Грабіт, Кам'янистий, Ігрець та ін., і є вододілом правих приток Пруту і Чорного Черемошу. Загалом тут переважають більш м'які форми рельєфу — вершини переважно плоскі, схили пологі. В результаті господарської діяльності людини тут різко знизилась верхня межа лісу

В е р х н ь о-Л імницькі Горгани — один з компактних і високих гірських районів Горган. Розташований у розгалуженій частині верхів'я Лімниці, між Осмолодою (ліва притока Лімниці) і Бистриком (права притока Лімниці). Межиріччя Осмолоди і Верхньої Лімниці заповнене дугоподібним хребтом Грофа-Попадя. Увігнута його частина повернена на північний схід і глибоко розчленована вузькими малопро-хідними долинами рік Котелець, Петрос, Дарів та інших.

Верхнєлімницькі Горгани — один з малоосвоєних районів Українських Карпат, де панують природні ландшафти, а схили хребтів покриті хвойними лісами. Гребені хребта, які лежать вище від межі лісу, зайняті чагарниковим криволіссям і субальпійськими луками — полонинами.

На вершинах і схилах дуже поширені кам'яні розсипи. У районі можуть розвинутися туризм і заповідні природні ландшафти.

С и в у л я н с ь к о-С т а н и м и р ські Горгани, які розміщені у верхів'ї Бистриці Солотвинської, займають місцевість між долинами Лімниці та Бистриці Надвірнянської. Північна межа проходить по хребтах Чортка Кринків. Межиріччя Лімниці і Бистриці Солотвинської заповнене горами Сивулянського хребта, який з численними розгалуженнями простягається з півночі на південь.

Цікаво, що в цьому районі є кедр, який поширений виключно коло верхньої межі лісу, наприклад, у верхів'ях Лімниці та Бистриці Надвір-нянської. Вище лісового пояса розвивається чагарникове криволісся, яке складається переважно із соснового сланника; рідше трапляється тут зелена вільха. Сосновий сланник найчастіше утворює суцільний пояс на північних експозиціях. Друга характерна риса ландшафту цього поясу — кам'яні розсипи. Субальпійські луки (полонини) в цьому поясі трапляються окремими ділянками на місцях, де немає кам'яних розсипів та криволісся. Зовнішні Горгани поділяються на декілька районів.

С в і ц ь к о-М ізунські Горгани займають межиріччя Свічі— Мізунки—Лужанки—Сукеля. На півдні район прилягає до вододільних хребтів Горган, на півночі обмежується хребтом Томнатик, який належить до скибового низькогір'я. Хребти мають асиметричну будову: північні схили крутіші від південних. Одна з характерних рис ландшафту цієї частини Горган — слабий розвиток кам'яних розсипищ і осипищ. Гірські хребти суцільно покриті хвойними лісами. Поперечні долини рік заселені. Район є загалом лісопромисловий.